про кріпака

n, adj

1) приписаний (до садиби)

2) приписаний нижче

* * *

1) icт. приписаний до певної садиби ( про кріпака)

2) приписаний ( нижче)

1) icт. приписаний до певної садиби ( про кріпака)

2) приписаний ( нижче)

1) земе́льний; сільськи́й, агра́рний

2) прикрі́плений до землі́ ( про кріпака)

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

Довгович, Василь (1783, с. Золотареве, Закарпаття - 1849) - укр. філософ, поет, церковний і громадський діяч. Син кріпака. Закінчив гімназію, два класи філософії богословської католицької семінарії (Трнав), Ужгородську богословську (уніатську) семінарію; священик, директор народної школи. Від 1831 р. - чл.-кор. Угорської акад. наук. Писав латиною і угорською (тільки так міг друкуватися), до 1832 р. - вірші (можливо, останній латиномовний укр. поет), опісля - філософські, наукові розвідки. За світоглядною спрямованістю - просвітник. Зазнав визначального впливу нім. філософів. Свідчив сам про себе: "вдень і вночі студіював філософську систему Канта", пізніше "дав перевагу системі Фіхте, а згодом системі Шеллінга; ці три системи вважав кумирами". Десь з 20-х рр. "почав турбуватися про створення власної системи". Науково-філософська спадщина Д. ще не вивчена. Окрім надрукованих угорською мовою творів, залишив латиномовні рукописи "Філософського словника", "Провідника кантовою системою", збірку віршів (131 з них латиною, 41 мадярською, 18 укр.-церковнословянською). Перебуваючи в умовах гнітючої політичної і культурної відсталості укр. Закарпаття, самовіддано служив справі просвіти свого народу.

[br]

Осн. тв.: "Про будову світу одним кроком вище, ніж Декарт і Ньютон. Порядок усього видимого світу у новому розумінні" (1825 - 1830); "Намагання, спрямовані на доведення існування Бога" (1829); "Поезія Василя Довговича // Науковий зб-к Музею укр. культури у Свиднику. N10. - Братислава, Пряшів, 1982).

1. n (pl echoes)

1) луна

2) відбитий звук; відбиття

3) відгомін, відголос; відлуння

4) наслідування

5) наслідувач; епігон

6) амер., розм. плагіатор

7) розм. лакей, лакуза; посіпака

8) рад. луна-сигнал

2. v

1) повторювати (відбивати) звук

2) відлунюватися (про звук)

3) вторити, повторювати; наслідувати; підтакувати

* * *

1) луна; відбитий звук; cпeц. відбиття

2) відгук

3) наслідувач, епігон; наслідування, епігонство

4) aмep.; cл. плагіатор

5) cл. дармоїд, поплічник

6) cпeц. ехосигнал; відбитий сигнал

7) мiф. (Echo) Ехо ( німфа)

1) повторювати, відбивати звук; озиватися луною; повторюватися луною, відбиватися ( про звук)

2) вторити, наслідувати, підтакувати

1. n

1) іст. васал

2) залежна (підлегла) особа; служник

3) залежна країна, васальна держава

4) слуга, посіпака

2. adj

1) васальний; що перебуває у васальній залежності

2) залежний (про країну тощо); підлеглий (to)

3) знев. що беззаперечно підкоряється; рабський; підлабузницький

3. v

1) іст. робити васалом; ставити у васальну залежність

2) підпорядковувати (комусь, чомусь — to)

* * *

1) іст. васал; great vassal васал короля; rear vassal підвасал, вальвасор [тж. vavasour]

2) залежна особа; залежна країна

3) васал, слуга, прислужник, поплічник

іст. васальний; находящийся у васальній залежності

1) іст. робити васалом; ставити у васальну залежність

2) (to) підкоряти (чому-н., кому-н.)

1. n

1) пака, тюк; в'язка, пакунок; вузол, клунок

2) пакет, пачка; стос; купа

3) короб

4) військ. спорядження; викладка; ранець

5) зграя, гурт, стадо

6) група, купка

7) банда, ватага

8) безліч, сила-силенна, маса

9) пак, паковий лід

10) кількість заготовлених за сезон фруктів (овочів); сезонне виробництво консервів (рибних, м'ясних)

11) комплект клепок

12) колода (карт)

13) мед. простирадло для обгортання; тампон

14) косметична маска із в'язких речовин

15) буд. бутове мурування; напаковування

16) гірн. закладання

17) мет. цементуючий засіб

18) начиняння сальника

19) тех. вузол, блок

2. v

1) пакувати, упаковувати; запаковувати; складати (укладати) речі; укладатися

2) піддаватися упакуванню; легко складатися

3) консервувати; закупорювати (в банки)

4) заповнювати, набивати; переповнювати

5) набиватися, скупчуватися

6) нав'ючувати

7) перевозити багаж

8) носити при собі

9) завдавати сильного удару

10) збиратися зграями

11) ущільнювати (ся); трамбувати (ся)

12) затискати; законопачувати

13) мед. тампонувати

14) обгортати, обкутувати

15) гірн. закладати виробку

16) заповнювати своїми прихильниками (з'їзд тощо)

17) тенденційно підбирати склад присяжних

18) підтасовувати карти

* * *

1) тюк; в'язка, вузол; в'юк; пакет; упаковка; стос; пачка; короб ( коробейника); кoм. кіпа ( як міра)

2) вiйcьк. спорядження, викладка; ранець

3) зграя

4) група; купка; банда

5) велика кількість, маса

6) паковий лід, пак

7) кількість заготовлених фруктів, овочів; виготовлення рибних, м'ясних консервів

8) комплект клепки

9) кapт. колода

10) мeд. обгортання в мокрі простирадла; простирадло для обгортання

11) мeд. тампон

12) косметична маска з в'яжучих речовин

13) бyд. бутова кладка; набивка

14) гipн. закладка; породна стінка; костер, заповнений породою

15) метал. цементуючий засіб, карбюризатор

16) = packing II,

17) тex. вузол, блок

18) cпopт. нападаючі, нападники ( у регбі)

1) упаковувати, запаковувати, пакувати, укладати речі; ( pack up) прибирати, ( pack away)

2) який можна упакувати

3) консервувати

4) заповнювати, переповняти ( pack out)

5) набиватися, скупчуватися ( pack up)

6) збирати карти в колоду

7) нав'ючувати ( коня)

8) перевозити багаж

9) тягати, носити при соб

10) cл. завдавати сильного удару

11) шворити ( гончаків)

12) збиратися зграями ( про вовків)

13) ущільнювати; трамбуватися

14) затикати, законопачувати; консервувати (м'ясо, фрукти)

15) мeд. тампонувати

16) обгортати, огортати; мeд. загортати ( пацієнта) у мокрі простирадла

17) гipн. закладати виробку

18) xiм. заповнювати насадкою, насажувати

1) заповнювати своїми прихильниками (збори, з'їзд)

2) icт. підтасовувати карти

1. n

1) зоол. губка

2) губка

3) обтирання губкою

4) змащування (стирання) губкою

5) губчаста речовина

6) кисле тісто; опара

7) бісквіт

8) збиті білки

9) метал губчастої структури

10) трясовина; мочар

11) мед. тампон

12) дармоїд, нахлібник; паразит

13) дармоїдство, паразитизм; нахлібництво

14) розм. п'янюга, п'яничка, гультіпака

15) людина, що жадібно сприймає щось; людина, що швидко засвоює знання

16) жарт. джерело, кладезь (мудрості, знань тощо)

17) списання боргу (без сплати)

18) військ. поршень банника

2. v

1) мити; чистити; витирати губкою

2) збирати губки

3) бути нахлібником (дармоїдом); паразитувати

4) промокнути, осушити; усмоктувати (тж sponge up)

5) стирати губкою (написане)

6) перен. згладити з пам'яті, забути; простити (борг тощо)

7) вимішувати (тісто)

8) збивати (білки тощо)

9) розм. тинятися в пошуках чогось

10) пінитися

* * *

1) зooл. губка

2) губка; обтирання губкою; змазування або стирання губкою

3) губчата речовина; кисле тісто; опара; бісквіт

4) збиті білки

5) метал губчатої структури

6) трясовина, драговина

7) пінопласт

8) мeд. тампон ( з марлі е вати)

9) нахлібник, паразит

10) п'янюга, п'яничка

11) сприйнятлива або жадібно сприймаюча що-небудь людина; джерело, кладезь

12) вiйcьк. поршень банника

1) мити, чистити, витирати губкою

2) збирати губки

3) паразитувати, бути нахлібником; виманити, виканючити; взяти в борг без віддачі

4) усмоктувати, промокувати, осушувати (чим-небудь; sponge up)

5) стирати губкою, ганчіркою (sponge off, sponge away); закреслити ( sponge out); стирати з пам'яті, забути ( sponge out)